З настанням осені та зниженням температури за вікном традиційно повертається знайомий набір сезонних порад: пити чай із лимоном, додавати імбир, налягати на вітамін С, їсти "зігрівальні" продукти та всіма можливими способами підсилювати імунітет. Втім, сама ідея про те, що восени організму терміново потрібен якийсь особливий набір продуктів чи марафон суперфудів, не має під собою наукового підґрунтя.
Про це розповідає NV.ua.
Чому змінюються наші харчові уподобання
Принципи здорового харчування залишаються незмінними незалежно від того, +25 °C чи +5 °C за вікном. Організму так само потрібен збалансований раціон із достатньою кількістю білка, вуглеводів і жирів, а також регулярне споживання овочів та фруктів.
Змінюються лише наш побут, апетит та потреби у комфорті. Тому цілком природно, що легкі літні салати поступаються місцем тарілці гарячого супу, печеним овочам чи тушкованому рагу.
Як працює "зігрівальний" ефект їжі
Відчуття тепла після гарячої страви чи гострих спецій цілком реальне, але для його пояснення не потрібно створювати міфічну категорію "зігрівальних продуктів".
Гаряча їжа фізично передає тепло, а після прийому їжі організм витрачає енергію на її перетравлення та засвоєння — цей процес називається харчовим термогенезом. Найвищий харчовий термогенез спостерігається саме після білкової їжі.
Гострий перець та імбир також можуть впливати на відчуття тепла, але цей короткочасний ефект не означає, що вони здатні суттєво "прогріти" організм або захистити його від холоду. Перетворювати спеції на сезонні ліки точно не варто.
Чи можливо "підсилити" імунітет
Само по собі формулювання "підсилити імунітет" створило великий комерційний ринок. Насправді ж мета полягає у забезпеченні нормальної роботи імунної системи. Для цього організму потрібні білок, енергія та комплекс мікронутрієнтів, зокрема вітаміни A, C, D, E, B6 і B12, фолат, залізо, цинк та селен. Їхній дефіцит справді шкодить захисним функціям, але додаткова порція певного вітаміну не робить імунітет "сильнішим за норму".
Найвідоміший приклад — вітамін С. Він легко надходить зі звичайної їжі: солодкого перцю, капусти, ківі, цитрусових та інших овочів і фруктів. Численні дослідження доводять, що регулярний прийом додаткового вітаміну С не показав суттєвого зниження частоти застуд у загальній популяції.
Набагато корисніше подбати про різноманіття: якщо в щоденному меню є овочі, фрукти, бобові, крупи, яйця, риба, м’ясо, горіхи та насіння, організм отримує значно більше користі, ніж від сезонного марафону лимона з імбиром.
Міф про "замерз — захворів" та користь сезонних продуктів
У суспільстві міцно закріпилася думка, що людина хворіє просто тому, що змерзла. Зниження температури в носовій порожнині справді може тимчасово послаблювати один із механізмів місцевого противірусного захисту слизової, а в холодний сезон люди більше часу проводять у закритих приміщеннях. Проте зв’язок між холодами й застудами значно складніший, і жодна їжа чи напій не створює абсолютного противірусного бар'єра.
Водночас осінь дає просту перевагу — велику кількість доступних сезонних продуктів. Гарбуз, різні види капусти, буряк, морква, яблука та груші дозволяють урізноманітнити раціон без купівлі дорогих "суперфудів". Харчова цінність продуктів залежить від сорту, стиглості та умов зберігання, тому свіжий місцевий врожай має значну перевагу. Не варто списувати й заморожені овочі та ягоди, які зберігають більшість вітамінів завдяки швидкій заморозці.
Рух як додаткова підтримка
Окрім харчування, важливу роль відіграє фізична активність. Коли за вікном холодно й темно, вийти на тренування важче, ніж улітку. Проте фізичні вправи допомагають знизити напруження, покращують настрій, додають відчуття енергії та підтримують загальний тонус організму. У дні, коли бракує мотивації, фахівці радять згадувати не про зусилля до тренування, а про самопочуття та відчуття після нього.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
