Фото з фб-сторінки Незабутні: Буковина пам'ятає
Захисник із Чернівців Микола Гергиль для рідних він назавжди залишиться людиною, яка вміла дарувати тепло, підтримати у потрібний момент і допомогти тим, хто цього потребував.
Історію захисника розповідають у рубриці "Незабутні: Буковина пам'ятає", пише molbuk.ua
Микола Олександрович Гергиль народився 24 грудня 1983 року в Чернівцях. Навчався у гімназії №12, а згодом — у художньому коледжі.
Рідні кажуть, що Микола мав "золоті руки" і вмів робити практично все. Працював у слідчому ізоляторі, згодом — пекарем.
Він дуже любив дітей і тварин, особливо собак. Близькі згадують Миколу як щиру людину, яка завжди намагалася підтримати інших і не відмовляла у допомозі.
"Микола був людиною-святом, завжди посмішка на обличчі. Вдячна йому за прекрасні моменти. За те, що був у моєму житті", — згадує його дружина Наталя.
Після початку повномасштабного вторгнення Микола долучився до Збройних сил України. Служив у 5-й окремій штурмовій Київській бригаді, де був старшим стрільцем-оператором штурмового батальйону.
Військовий мав позивний Металіст — на честь улюбленого футбольного клубу.
24 травня 2025 року Микола загинув біля селища Ступочки Краматорського району Донецької області. Захиснику був 41 рік.
Молодшого сержанта Миколу Гергиля поховали у Чернівцях.
У нього залишилися батьки, дружина та двоє синів — Матвій і Назар.
Для них Микола — не лише воїн, який віддав життя за Україну, а передусім рідна людина, пам’ять про яку зберігається у щоденних спогадах, родинних історіях і моментах, які вони пережили разом.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
