Фото: фейсбук сторінка Тетяна Бережна.
Уявіть, ви кілька років писали книгу, шукали видавця, дочекалися публікації. А потім дізнаєтеся, що весь тираж згорів. Для українських авторів це не сюжет антиутопії, а реальність. Російські ракетні удари знищили склади, друкарні та мільйони тиражів. Що буде з українською книгою, якщо її друкуватимуть не так часто чи, що гірше, якщо її більше нікому буде видавати?
Дефіцит українських книг на полицях
За даними видання Zmina, за літо 2026 року Росія знищила майже 13 мільйонів книжок. Напередодні масових книжкових ярмарків згоріли мільйонні тиражі видавництв Vivat, "Лабораторія", "Наш формат", "Основа", "Видавництво Старого Лева", "АртБукс", "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", "Віхола", "Стилет і стилос", "Ранок", "Фабула" та інших. Не вистачить цілої статті, щоб перелічити їх усіх.
Надія Курчак, консультантка книгарні Vivat, що у Чернівцях розповідає, що українських книг на полицях магазину справді не вистачає.
Фото: Надія Курчак.
“Тимчасово, на жаль, не можемо отримати поставки від видавництв, які постраждали, – розповідає Надія. – На окремій вкладці в магазині представлені книги видавництв, тиражі яких згоріли. Зокрема є книги: "Видавництва Старого Лева", "Віхоли", "Лабораторії", "Фабули". Одразу після обстрілів видавництва-партнери надавали знижку в підтримку пошкоджених примірників”.
Олександра Кошара працює у “Книгарні Є” й розповідає, що більшість українських видавництв відправляють на ринки мінімум продукції.
“Видавництва не виготовляють великих накладів, – зауважує Олександра. – Ті книги, що до нас надійшли – одразу розкупили. Найбільше дефіциту відчувається в поставках дитячої літератури. В основному читачі хочуть купити книги-новинки, а вони фактично були знищені. Згоріла також перекладна література. Часто клієнти запитують про книги Голлі Джексон, якої практично немає”.
Чому на ринку переважає перекладна література?
Письменниця Вероніка Волинська, розповідає, що після масового спалення літератури перед українськими авторами не відкрилися двері нових можливостей, а, навпаки, закрилися. Видавництва скорочують тиражі та не приймають нові рукописи.
Фото: Вероніка Волинська.
Вероніка пише понад 14 років. Дебютувала як авторка фантастичних оповідань. Зараз пише як наукову фантастику (зокрема антиутопії), так і сучасне фентезі. Збірка її науково-фантастичних повістей “Екзистеція” була видана вже під час війни (попри всі перешкоди і приліт по цеху видавництва “Фенікс”), а потім перевидана як аудіокнига. Авторка переїхала з Києва до Чернівців на початку повномасштабної війни (у березні 2022 року) і залишилась тут жити і творити.
"Фактично у нас є літринок, але це ринок перекладної літератури, – зауважує письменниця. – Більшість саме українських видань представлено підручниками, науково-популярною літературою, класикою та мемуарами. Єдине, що більш-менш добре розвивається, – дитяча література. Тобто їй приділялася певна увага завжди, бо дитячу книгу купують. Письменники в Threads скаржаться наразі не тільки на відмови від видавництв, а й на те, що їм відмовляють, посилаючись на “видавничий портфель”, який буцімто заповнений до 2028 року. Тобто від українських авторів рукописи не прийматимуть ще два роки".
За словами авторки, це призведе до таких наслідків:
зросте кількість літератури-самвидаву, а отже, автори вкладатимуть у друк шалені суми власних коштів;
частина авторів виїде за кордон, де писатиме для європейських ринків. Тож фактично в інших країнах поширюватиметься не українська література, а книги авторів українського походження.
Проблеми українського книжкового ринку
Фото: Liudmyla Honcharova.
Molbuk.ua запитав Вероніку, які фундаментальні виклики постали перед сучасним українським письменником. Вона наголосила, що COVID-19 та війна лише оголили наявні проблеми. А це:
невелике представлення сучасних українських художніх творів на місцевому ринку, за словами письменниці, лише приблизно від 8 до 12 відсотків;
уникання видавцями неформатної літератури й публікація одних і тих самих перевірених авторів;
публікація за принципом "видавничого портфеля";
тяжіння до спрощеної лексики, тематики, легких, розважальних жанрів, що нагромаджує в книгарнях фастфуд-літературу, яка продається, але не виховує смаки читача;
через що, аудиторія не звикла до складної літератури;
у великих видавництвах відбір книг відбувається бета-рідерами, які не є кваліфікованими літературними критиками, тож саме вони відкидають хороші та складні твори.
Яких змін потребує український книжковий ринок?
Після акту наруги над друкованою літературою Українська видавнича асоціація, яка представляє близько 80% книжкового ринку, звернулася до президента Володимира Зеленського. 97 видавництв, друкарень і книгарень просили скликати засідання Ради національної безпеки і оборони щодо стану та відновлення видавничої галузі й критичної інфраструктури книговидання.
Видавці перелічують основні моменти, де вони потребують підтримки держави:
створення механізму компенсації збитків від російських атак;
страхування воєнних ризиків на готову продукцію;
доступне пільгове кредитування;
запуск компенсації надвисокої орендної плати книгарням.
У публікації Zmina зазначено: "Субсидію передбачає закон про підтримку книжкового ринку, який діє з 2022 року. Запуск програми анонсували на 1 липня 2026 року, однак видавці зазначають, що вона досі не працює".
Як врятувати українську книгу?
Міністерство культури планує відновити державну програму поповнення бібліотечних фондів. Наразі розробляється система швидких грантів для малих видавництв. Про це повідомила заступниця міністерки культури Богдана Лаюк.
Що планують зробити?
у 2027 році планують масштабувати програму "Тисячовесна";
створити механізм компенсації оренди книгарням;
розширити функціонал програми "єКнига";
створити страхування воєнних ризиків для готових книжкових накладів;
залучати міжнародне фінансування.
А поки держава розробляє механізми відновлення, українські письменники продовжують приносити у видавництва свої рукописи. Як же видатися молодому чи досвідченому авторові, якщо більшість отримує відмови?
Вероніка Волинська бачить декілька шляхів:
проходити письменницькі курси, головною умовою яких є гарантована публікація твору;
брати участь у всіх можливих конкурсах та преміях;
якщо папір можна знищити вогнем, то цифра не горить: перейти у формат аудіо- чи електронних книг.
"У нас не розвивається ринок електронних книг, – каже письменниця, – адже видавці взяли за правило: спершу продати папір, а потім цифру. Це ще радянський спосіб уберегтися від піратства. Але у наш час – зовсім не дієвий".
Які платформи публікують цифрові версії книг?
Придбати українську літературу можна через сервіси Google Play Книги та Apple Books.
Українські платформи з цифровими книгами
Librarius – застосунок для електронних книг, де можна купувати або орендувати видання, а також читати безкоштовні книги.
Book.ua – онлайн-магазин, де представлено сотні електронних видань.
Yakaboo – платформа, що має понад 74 тисячі електронних та аудіокнижок. Книги можна купувати або читати за підпискою. А ще тут є розділ з аудіокнигами.
Українські аудіокнигарні
Купуючи цифрові книги чи аудіокниги, ви приносите прямий дохід видавництвам, адже це не потребує витрат на логістику й друк.
АБУК – українська аудіокнигарня, яка містить понад 900 аудіокниг. Частину творів озвучують самі автори.
MEGOGO – стримінговий сервіс, який містить понад тисячу аудіокниг.
Студія Вухо – спеціалізована платформа, яка публікує українську Sci-Fi-літературу від письменників-фантастів.
Самвидав – українська платформа, яка має інструмент автоматичної озвучки книги.
Що ж робити авторам, тираж яких уже згорів?
У дослідженні видання MediaPort зазначається, що головною проблемою сучасної книговидавничої справи є питання: чи зможе галузь зберегти авторів та читачів.
Окрім перевидання за грантові кошти, переходу в цифровий формат та самвидаву, фахівці радять авторам не зникати з інформаційного простору.
Письменники можуть продовжувати розповідати про свої книги. Примірники, які вціліли після атак, можна продавати.
Наразі в Україні запрацювали благодійні акції. "Спалену" літературу продають у кіосках, під час книжкових фестивалів та на благодійних заходах за кордоном.
У потягах "Укрзалізниці" можна придбати книжки, витягнуті з попелу. Покупку можна оформити під час бронювання квитків. Послуга доступна на міжнародних рейсах.
Блогери активно закликають продовжувати купувати саме українську літературу. У межах флешмобу від Української бібліотечної асоціації у соцмережах шириться тег #підтримайукраїнськихвидавців.
В Україні також створили спеціальний сайт, який збирає інформацію про постраждалі українські видавництва, масштаби їхніх збитків та містить прямі посилання на їхні офіційні інтернет-магазини.
На SaveBook.in.ua можна купити книгу чи настільну гру безпосередньо у видавця. Відтак ви фінансуєте відновлення друку.
Ще один спосіб допомоги – звертати увагу на спеціальні викладки з літературою, яка постраждала від російських ударів. Наприклад, такі книги продає київський книжковий магазин "Сенс".
Тож зусиллями медіа, інфлюенсерів, організацій та самих авторів можна фінансово підтримати хоча б частину спаленого накладу. А читачі можуть, зі свого боку, зробити благодійний внесок у те чи інше видавництво або просто купити українську книгу.
А ви, буковинці, підтримуєте українських авторів та видавців? Діліться у коментарях.
У матеріалі використано скріншоти з зазначених платформ.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
