
Центральна площа Чернівців почала формуватися ще наприкінці XVIII століття. Але справжнім центром міста вона стала лише у 1840-х роках, коли тут була збудована міська ратуша, яка зробила площу головним місцем у Чернівцях.
Про історію ратуші йдеться у черговому відео від проєкту "Культурна кузня", пише molbuk.ua
Задум звести ратушу з’явився у 1820-х роках, проте спочатку ніяк не могли обрати місце. Магістрат хотіли побудувати на околиці, на високому березі над Прутом. Проти цього виступив інженер Адольф Марін. На початку розбудови міста вгору це була також околиця міста. Тут розташовувався тваринний ярмарок.
У 1841 році магістрат викупив цю ділянку у братів фон Петровичів за 8000 флоринів. Будівництво розпочали навесні 1843 року, заклавши у фундамент золоті дукати та грамоту для майбутніх поколінь. За чотири роки постала триповерхова споруда з високою вежею та внутрішнім двориком. Цікаво, що третій поверх додали вже в процесі робіт.

Від самого початку і до сьогодні будівля служить міській владі: вона пережила австрійську, румунську та радянську епохи. Дах ратуші прикрашав позолочений двоголовий орел – символ Австро-Угорщини.
У 1914 році, коли Чернівці зайняли російські війська, пожежники відмовилися знімати герб й просто приховали його під прапором російських окупантів, здалеку вони не суттєво відрізняються. Проте під час чергового захоплення міста росіянами герб було демонтовано і вивезено до росії як військовий трофей.

Архівний опис 1848 року детально розкриває внутрішній устрій ратуші. Перший поверх займали фінансові та земельні служби, приміщення для вартових з арештантською та кухнею. Сходи, парапети та балконні опори були висічені з каменю. Фасад прикрашали пілястри, над головним карнизом височів аттик із гербом Чернівців, намальованим на міді. У дворі розташовувалася глибока мурована криниця, а також господарські приміщення: стайні, пральня та депо для пожежників. Згодом, щоб поповнити бюджет, приміщення першого поверху почали здавати під приватні крамниці.
На другому поверсі розміщувалися зали для засідань, кабінети чиновників і приміщення для допитів. Центральну частину поверху займала велика урочиста зала, оздоблена колонами. Тут працювали міські чиновники: з одного боку – кабінет і приймальня начальника магістрату з виглядом на площу, з іншого – бюро магістратського адвоката. Поруч також знаходилися кабінети асесора, канцелярія та спеціальні кімнати для арешту дворян, розділені на чоловічу та жіночу секції.
Третій поверх ратуші був повністю житловим. Найбільші апартаменти належали бургомістру: вони складалися з шести суміжних кімнат і кухні, вікна яких виходили на Ринкову площу. Частина його помешкання була розташована біля вежі й знаходилася трохи вище за інший рівень поверху.
Також тут мешкали інші посадовці: адвокат мав чотирикімнатну квартиру з виходом на горище, а асесор займав три кімнати. Своє скромне житло мав навіть сторож вежі, його помешкання складалося з однієї кімнати.
Вхід до вежі знаходиться на третьому поверсі, нагору ведуть 126 сходинок без проміжних опор. Вежа мала практичне призначення – вона слугувала пожежним постом. Черговий цілодобово стежив за містом і вказував напрямок пожежі.
Сьогодні ратушна вежа залишається головним символом Чернівців не лише завдяки архітектурі. Щодня рівно о 12:00 на її балкон виходить сурмач у народному вбранні. Він виконує мелодію пісні "Марічка. Ця традиція, що народилася у 2004 році, щодня збирає на площі десятки людей і стала справжнім "голосом" міста.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram






