Чи справді до ресторану, ЦНАПу чи поліклініки реально зайти на кріслі колісному, з дитячим візком чи з милицями? Чи зможе маломобільна людина переступити поріг, подолати пандус, потрапити до вбиральні?
Відповіді на такі запитання дає застосунок Better Mobility – інтерактивна мапа архітектурної доступності українських закладів. Додаток презентував сьогодні у Чернівцях його продакт-менеджер Станіслав Захарчук на 8-му Міжнародному форумі з інклюзивності, пише molbuk.ua
Надихнув розробника на створення онлайн-мапи його товариш – ветеран війни, який зараз пересувається в кріслі колісному.
"Віктор – дуже невгамовна людина. До війни він об’їхав світ автостопом, бував навіть в Антарктиді. Потім служив в ЗСУ, певний час змушений був пересуватися в кріслі колісному, але веде активне життя і стикається з проблемою бар’єрності щодня. Такий застосунок задумувався насамперед для допомоги ветеранам, які повертаються з пораненнями, вести звичний спосіб життя. Але насправді він для усіх, бо всі ми старіємо і не застраховані від травм", – поділився Станістав Захарчук.
Better Mobility допомагає дізнатися, наскільки доступним є те чи інше місце, потрібно лише знайти його на онлайн-мапі. Особливість сервісу в тому, що його база формується не лише фахівцями. Долучитися до наповнення мапи може кожен, без спеціальних знань безбар’єрності. Достатньо зайти до закладу, створити у додатку відгук та відповісти на прості запитання алгоритму.
Наприклад, можна звернути увагу на те, чи є сходи на вході, наскільки зручний пандус, чи достатньо широкі двері, чи можна вільно пересуватися всередині приміщення. Важливі й фотографії: вони дають змогу іншій людині самостійно оцінити ситуацію ще до того, як вона вирушить за адресою.
"Це особливо важливо тому, що сама наявність пандуса ще не означає, що об’єкт є доступним. Конструкція може бути надто крутою, незручною або взагалі непридатною для користування. Саме тому Better Mobility пропонує оцінювати доступність за конкретними критеріями, а не обмежуватися умовною позначкою "є пандус", – розповів розробник.
За словами Станіслава Захарчука, у такий спосіб користувач може не лише скористатися вже наявною інформацією, а й стати учасником створення спільної бази доступності. Додали інформацію про один магазин, кав’ярню, аптеку, державну установу – допомогли наступній людині заощадити час і уникнути ситуації, коли про недоступність приміщення вона дізнається лише на місці.
Ідеться не тільки про людей, які користуються кріслами колісними. Така інформація важлива для людей із тимчасовими травмами, літніх людей, батьків із дитячими візочками, людей із порушеннями мобільності та всіх, кому складно долати сходи чи вузькі проходи.
Інформація про деякі заклади в Чернівцях уже є на цій мапі безбар’єрності. І наповнювати її далі – це простий спосіб долучитися до створення безбар’єрного середовища. Для цього достатньо користуватися застосунком у повсякденному житті, помічати доступні та недоступні місця, фотографувати їх і ділитися враженнями.
Що більше людей долучатиметься до такого моніторингу, то повнішою буде карта, а отже, тим простіше буде планувати пересування містом людям із різними потребами.
Застосунок Better Mobility доступний як мобільний сервіс.
"Такі проєкти, як і будь-які стартапи, пов’язані з подоланням бар’єрності й створення безпечного середовища, а також зустрічі, на яких обговорюють ці питання, надзвичайно важливі. Адже безбар’єрність – не спеціальна послуга для когось, а нормальне міське середовище для кожного", – зауважила під час відкриття 8-го Міжнародного форуму інклюзивності Марія Нікітіна, членкиня ради безбар’єрності при Кабінеті Міністрів України голова правління ГО "Чернівецьке об’єднання "Захист".
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
