Православна церква України канонізувала архієпископа Чернівецького, митрополита Буковини і Далмації Євгенія Гакмана.
Історичне богослужіння з прославлення владики в лику святих відбулося п’ятого липня 2026 року в Чернівцях у кафедральному соборі Пресвятої Параскеви Сербської ПЦУ. Очолив його предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній.
Та канонізувати митрополита Буковини і Далмації Євгенія Гакмана хотіли ще 135 років тому. Вшанування митрополита розпочалося невдовзі після його смерті – у квітні 1873 року. До його гробниці приходили священнослужителі та віряни, молилися і просили заступництва. Уже наприкінці XIX століття було розпочато офіційне вивчення справи його церковного прославлення.
21 вересня 1891 року спеціальна комісія представила звіт щодо вивчення питання канонізації святителя. Документ містив численні свідчення про чудесну допомогу за молитвами до митрополита Євгенія, зокрема випадки зцілень і благодатної підтримки у важких життєвих обставинах.
Важливою подією стало й відкриття гробниці святителя 29 червня 1914 року. Комісія, очолювана митрополитом Володимиром Рептою, засвідчила нетління чесних останків митрополита Євгенія та особливе благоговіння, яке супроводжувало цю подію.
"Попри всі історичні випробування та намагання стерти ім’я святителя з народної пам’яті, православні буковинці зберегли любов і шану до свого архіпастиря", – наголошують у Чернівецько-Буковинській єпархії ПЦУ.
Народився в незаможній селянській родині
Євгеній Гакман став першим митрополитом Буковини і Далмації. Понад три десятиліття він очолював Чернівецько-Буковинську єпархію.
За підтримки владики розширювалася мережа православних парафій, розвивалася духовна освіта: було відкрито духовну семінарію та започатковано систему стипендій для здібної молоді.
Гакман послідовно підтримував використання української мови в церковному та громадському житті краю.
Євгеній Гакман народився 16 березня 1793 року у селі Васловівці в незаможній селянській родині Василя Гакмана. Хоча точна дата його народження невідома. Навіть стосовно року народження існують суттєві розбіжності. Прийнято вважати, що Євфимій (саме це є його ім’я, дане під час хрещення) народився у 1793 році, хоча в списках учнів Чернівецької гімназії за 1813 рік вказано, що "Є.Гакман з Васловівців має 18 років", тобто 1795 рік народження. Ім’я Євгеній майбутній владика отримав вже тоді, коли прийняв чернечий сан – 1823 року.
Навчався Євгеній Гакман у Чернівецькій гімназії, куди потрапив уже юнаком і був одним із найстарших учнів. Гімназист – виходець з бідної селянської родини, явище рідкісне і нетипове для Чернівців початку ХІХ століття.
У 1819 році, отримавши цільову стипендію з коштів Буковинського православного релігійного фонду, Гакман виїхав на чотирирічне навчання до Відня. Після повернення в Чернівці у 1823 році він прийняв чернечий сан.
З 1827 року, коли в Чернівцях відкрили "греко-східний богословський навчальний заклад" (інститут), вісім років поспіль викладав там.
23 січня 1873 року цісарським рішенням єпископ Євгеній Гакман був іменований архієпископом Чернівецьким та митрополитом Буковини і Далмації.
Ініціював будівництво найбільших церков
Найвищим досягненням єпископа Євгенія Гакмана було піднесення буковинського єпископства до рівня окремої Буковинської митрополії.
Єпископ впорядкував життя єпархії: підвищив зарплату священникам, пенсійне забезпечення, заснував фонд допомоги вдовам і сиротам священнослужителів. Він запровадив діловодство у церкві українською мовою.
Євгеній Гакман залишив помітний слід в історії Буковини не лише як церковний діяч. Як політик він представляв Буковину в австрійському парламенті. Як громадський та культурно-просвітницький діяч був одним із засновників першого українського культурно-просвітницького товариства в Чернівцях "Руська бесіда".
Саме завдяки Гакману розпочалось у Чернівцях та краї монументальне культове будівництво, адже усі православні церкви були дерев’яні.
За ініціативи митрополита Гакмана у Чернівцях спорудили кафедральний собор Святого Духа та церкву Святої Параскеви. Також збудували митрополичу Резиденцію (нині головний корпус ЧНУ).
Досі невідомо, де могила митрополита
Владика був великим доброчинцем – систематично жертвував великі суми власних коштів на будівництво храмів, освітні заклади, лікарні, допомогу нужденним. На схилі літ єпископ розпорядився передати пожертву (500 флоринів) на будівництво будинку для престарілих у Чернівцях.
Відійшов у вічність Євгеній Гакман у Відні в ніч на 12 квітня 1873 року. Його останки зберігалися в Чернівцях, у кафедральному соборі Святого Духа. Коли у 1976 році церкву переобладнували під художню галерею, то натрапили у підвалі на поховання. На меморіальній плиті з рожевого граніту трьома мовами (німецькою, українською та румунською) було написано, що тут покоїться митрополит Буковини і Далмації Євгеній Гакман. Робітники завантажили домовину в автофургон і вивезли в невідомому напрямку. Де могила митрополита, досі невідомо.
/Використано матеріали Державного архіву Чернівецької області/
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
