Учора, 25 квітня, на сцені Чернівецького драмтеатру, майже через 20 років після першої постановки, знову з’явилися Даруся та Іван Цвичок. Проте це були не відреставровані образи минулого, а вже нові персонажі.
Прем’єра "Солодкої Дарусі" зібрала аншлаг. Люди з оплесками в залі зустріли авторку твору Марію Матіос, яка, як і всі присутні, не знала, що очікувати від нової постановки, пише molbuk.ua.
"Неймовірно хвилююся, тому що приїхала додому, а вдома завжди оцінюють усе за найвищою міркою і без поблажливості. Не просто здивована, я захоплена відвагою Людмили Скрипки й усього колективу театру через те, що я не знаю, чи є в Україні прецедент, коли один і той самий режисер вдруге береться за роботу, яку уже робив, бо це виклик не тільки театральному, мистецькому світу, а й собі", – каже письменниця Марія Матіос.
Вперше "Солодка Даруся" з’явилася у Чернівецькому драмтеатрі ще у 2008 році. Тоді це була перша інсценізація відомого роману буковинської письменниці. А от самій книзі сьогодні уже 22 роки.
"За такий час навіть сприйняття того, що ми робили тоді, змінюється. Я сама нещодавно перечитала свою ж книжку і подумала: о, тут ще й таке є. Тому Людмила Іванівна це і зробила, бо життя як ріка, як потік – воно біжить, воно бурхливе", – додала Матіос.
Директор театру Іван Бутняк каже, що вистава "Вовчиха" – та, з якою асоціюється бренд театру, і саме з нею неодноразово їздили на гастролі різними містами. Проте він переконаний, що "Солодка Даруся" також увійде до "золотої сторінки" репертуару.
"Важливо й те, що обставини змінилися. Порівняно з 2008 роком, зараз країна в стані війни. Ми виборюємо право на свій голос, на голос нашого народу. І попри те, що я грав епізодичну роль у першій постановці, сьогоднішня прем’єра стала для мене відкриттям. Бо є речі, які непомітно для нас, але змінюються. Зараз ми в багатьох питаннях більш радикальні, ніж тоді. І також принципово для нашого театру, щоб ми пропрацьовували складні теми і не самостійно, а разом з нашими глядачами", – пояснює директор театру.
Режисерка-постановниця Людмила Скрипка каже, коли Іван Бутняк сказав, що "Солодка Даруся" мусить бути в Чернівецькому театрі, для неї це було складним рішенням, адже, за її словами, це небезпечно. Перемовини тривали майже пів року.
"Думаю, що пройде ще десять років, і "Солодка Даруся" відкриє інші грані. Тому що це такий твір, який буде, на жаль, актуальний ще довго. Але, можливо, прийде той час, коли "Солодку Дарусю" якийсь молодий режисер захоче поставити, і ми побачимо історію, яка була колись, і українцям треба просто нагадати, що це було, як історичний факт.
Читайте також: "Солодка Даруся" повертається: чому варто побачити нову версію вистави
Робота з цією книжкою, коли я її перечитала, відкрилася зовсім по-іншому. І кожна сторінка, і кожний персонаж до мене звертався по-іншому", – ділиться режисерка.
Марія Матіос додає, що коли розмовляла з Іваном Бутняком та Людмилою Скрипкою про виставу, то сказала: "Так, я даю згоду на повернення "Солодкої Дарусі". На що почула відповідь – вона не буде повертатися, це вже буде нова Даруся.
А от композитор Олександр Шимко зазначає, що для нього робота з цією постановкою стала знаковою.
"Востаннє писав для вистави ще у 2021 році, тобто ще до повномасштабного вторгнення. І після, три роки взагалі нічого не міг писати, не міг зібратися, було не до творчості. Потім якось треба було приходити в форму, і я вдячний драмтеатру Кобилянської за запрошення та участь. Це велике натхнення працювати з таким матеріалом", – каже він.
Цікаво й те, що перед виставою група підтримки Матіос зробила відео на 6 хвилин про одного з головних героїв – Івана Цвичка. Вони побували на тому хуторі, де він народився, спілкувалися з людьми, які його знали, пам'ятають, а один чоловік навіть зіграв на Цвичковій дримбі.
"Коли я писала книгу, то не знала, що насправді Цвичок був ровесником мого батька і вони ходили на тому хуторі навіть свого часу до школи разом. Про це я вже дізналася через кілька років після написання книжки. І перед виставою справді хвилююся, адже я сьогодні як чисте поле – нічого не знаю, що відбуватиметься", – розповідає Марія Матіос.
Як тільки ширма піднялася, на сцені відбулася магія. Глядач постійно в напрузі, адже коливається від комічних до драматичних моментів. Так, у першій дії чутно і сміх, і плач, проте трагічне закінчення другої додало виставі остаточного акценту. Зал ще довго аплодував стоячи.
"Солодка Даруся" – це історія про зламані людські долі, які опинилися під тиском системи, де навіть діти ставали її жертвами.
"Я б дуже хотіла, аби якісь мої прозові твори втратили актуальність. Хочеться читати й думати: це ж середньовіччя, Україна повинна модерні речі якісь робити. Та, на жаль, поки що це неможливо. Бо якщо ми не вийдемо з минулого з певними орієнтирами, з певними маркерами, то не будемо мати доброго успішного майбутнього. Ми маємо не тільки історію ревізувати, а й себе в ній", – каже Марія Матіос.
Варто зазначити, що в описі вистави організатори попереджають: використовуються сценічні димові ефекти, а в окремих фрагментах звучить російська мова.
Побачити "Солодку Дарусю" можна ще сьогодні, 26 квітня, або ж 9 травня.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
